Homilia, którą wygłosiłem w trzeci dzień Świąt Wielkanocnych w Archikatedrze św. Jana Chrzciciela i w Brylińcach.
Христос Воскрес!!!
Вже третій день коли радісно звучать слова про Христове Воскресіння. По сорока днях змагань за святість, добро, очищення. Між нами стає Воскреслий Христос, який у кожному доброму ділі Великого Посту наближав нас до тих радісних днів ПАСХИ.
Дорогі брати і сестри, не один раз чули ми про цю велику радісну тайну Христового Воскресіння. Сьогодні черговий раз чуємо про учнів, які мандрують до села Емаус, але сьогодні ми є в іншіих обставинах, як минулого року. Маємо інші виклики, сподівання, ніби та сама ріка, те саме життя, але інша вода, інше звучить це слово про учнів в дорозі, які зустрічають Ісуса Христа. Зустріч цікава у своєму змісті, але також і у діях, які роблять учні після неї.
«Очі їм заступило, і вони Його не пізнали.» Конечно людині потрібно відкрити очі, щоби побачити Христа. Потрібно стягнути з очей це що не дозволяє мені зустрітися з Господом. В першу чергу смуток. Христос питає учнів «що то за розмова що, ви ведете між собою повні смутку?» Скількі то розмов наших наповнених жалем, несповненими амбіцями, наріканням у яких не ма ані одного речення радости.
«А ми сподівались, що Він той, хто має визволити Ізраіля» - Людські сподівання, людська точка зору, а не Божа. Часто хочемо щоби Господь зробив щось для нас так як ми хочемо, за нашим проектом, нашим думання. Тим самим творимо собі Бога на свій образ і подобу, забуваючи що є зовсім на відворот. Це ми зістали сотворені на «образ і подобу Божу». То нам потрібно сповняти Його волю і допасуватися до Нього. «Будьте святі так як Отець ваш у небі є святий» навчає Ісус Христос.
«О не розумні і повільні серцем, щоб повірити всьому, що пророки були сповістили.» З дистансом підходимо до євангелії, навчання церкви – бо воно не модне, застаріле, а по суті то і пощо це все? Людина, яка вірить в Христа, яка вірить в Бога, має шукати Його присутности у світі. Відчитувати знакі в яких є присутній Бог, а особливо добачати Його у другій людині.
ПЕРЕМІНА
«Чи не горіло серце в нас у грудях, він промовляв до на у дорозі, та виясьнював нам Пиьма» - слухають уважно; - переживають у собі це що чують, тобто роздумують.
«Взяв хліб, благословив і переломив його і дав їм. Тоді відкрилися в них очі і вони Його пізнали» Євхаристя – то є тайна яка відкриває очі на Бога і дозволяє пізнати Бога, пізнати Христа. Це пізнання є своєрідним для кожного з нас. Кожний з нас має свою дорогу до Бога і Бог веде так, щоб дійшли ми до Нього. Але всі ми зустрічаємось на Євхаристії, бо є це ЗНАК ПІЗНАННЯ БОГА для всіх нас, той самий і не змінний. Хоча різні дороги, то покріплення і мета одна – ЄВХАРИСТЯ – ЖИВИЙ ПРОСЛАВЛЕНИЙ ВОСКРЕСЛИЙ ХРИСТОС.
Приймання Євхаристії конечно мусить вести до переміни і «розпалення віри», як в учнів з Емус. Подивімся, що вони зробили, коли пізнали Христа у ломанні хліба- «Негайно рушили і вернулися в Єрусалим ... і розповіли те що сталося в дорозі і як вони розпізнали Ісуса на ламанні хліб». І тому в нашій церкві приймаємо причастя на стоячи. Постава стояча показує готовість до діяння, до праці. Бо Євхаристя це прославлений Воскреслий Христос, про якого негайно треба розповісти, Христос якого треба занести до хати, до школи, на студя і до кожного місця на землі. Воскреслим треба жити кожного дня.
Дорогі братя і сестри, але є одна умова – в ВОСКРЕСІННЯ ТРЕБА ПОВІРИТИ.
Чи вірите в Воскресіння Ісуса Христа????
ХРИСТОС ВОСКРЕС!!!
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz