sobota, 14 lutego 2009

Нині сили небесні з нами невидимо служать

Wspomnienie niesamowitego przeżycia, którego doświadczyłem podczas Liturgii Uprzednipoświęconych Darów, w której po raz pierwszy wziąłem udział będąc w seminarium To moje uczucia, może niepoprawne, czy nieporadnie zapisane, ale to było coś nie do opisania. Pewnie dlatego jest to takie nieskładne. :)

„Нині сили небесні з нами невидимо служать; ось бо входить Цар Слави, ось жертва тайна совершенна супроводиться у славі. З вірою і любов'ю приступім, щоб нам причасниками життя вічногог бути. Алилуя, Алилуя, Алилуя„

Ніколи я такого не бачив, ніколи я такого не чув і не досвідчив. Бог обявився мені в Трьох особах, в одному часі. За іконостасом Святий Дух виповняв все Святилище, немов кадильний Дим. Велика тайна проходила на моїх очах! Ісус прийшов до нас, простих людей. До нас грішних, до тих, які не гідні дивитися на Нього. Бог Отець - Проміння Сонця, ідеально прості Проміння перешивають Дим Кадильниці. Наповнює каплицю світлом. Що дивне, електричне світло включене, але воно не так ясне, як Проміння Бога Отця.

„Ось бо входить Цар Слави" ... напруга, пошана, вся неміч перед Царем „З вірою і любов`ю" на колінах, з головою у руках, приступає. Велика ясність не проходить. „Єдин Свят, Єдин Господь, Ісус Христос, на Славу Бога Отця. Амін.„

В повітрі відчуваєтсья Велику Тайну, Святість. Боюся порушитись; чи то рукою, чи ногою. Відчував на собі Очі Бога. Дослівно ОЧІ БОГА. У центральному вікні каплиці не в силі побачити світ на зовні, Ясність, Велика Ясність осліплює очі. Відвертаю голову, світло засильне, але за момент дивлюсь у Ясність знову. І так без перерви. Божим Світлом наповняю серце.

„Благословлю Господа на всякий час.„ Виходить Ісус Христос. Це не мрія ані марево. Справді Ісус Христос виходить, справді стає перед нами. Тиша і за коротенький момент заклик „ПРИСТУПІТЕ„. Ідемо, як один чоловік, всі ідемо до Нього. Перший брат, другий, вже цей передомною. І зараз я, вже я, приступаю, приймаю і „Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.„ Ясність, неустанне світло, повертаю до нього. Сита вже душа, але п`є дальше Світло Господнє. Вже ніхто мені не відбере Господа, бо Він є у моєму серці.
Кличу до Вас Брати і сестри, невіруючі і хитаючіся Псалмом 33

„Приступіть до Нього і просвітіться (...)
О цей убогий візав, і Господь вислухав його (...)
Блажен Муж що уповає на Нього (...)
Ізбавить Господь душі рабів своїх (...)„

Звичайний відпуст, кінець. Літургія закінчилась, але не закінчилась зустріч з Богом, вона триває безнастанно. Він є присутній у кожній годині нашого життя, у кожному з нас є Бог. Шукайте Його у своїх серцях, а коли Його там не буде то не плачте, тільки знайдіть людину що Бога бачила.

Ніколи я такого не бачив, ніколи я такого не чув і не відчував. Тепер вже бачив, чув і відчував. Бачив, як
„ ...входить Цар Слави „

7 III 2001

Brak komentarzy: