 |
| Донський Монастир |
На вашу ж думку, каже до них, хто я? (Мт 16, 13)
Слава Ісусу Христу
Дорогі брати і сестри
Празник Верховних Апостолів Петра і Павла, це перш за все відзначення дня
любови до Бога. Обидва Апостоли своїм життям дали свідоцтво любови. Трудилися
проповідуючи Слово Боже, трудилися будучи на роботах, трудилися будучи
переслідуваними, аж до моменту найбільшої жертви свойого життя заради вірності
Богові-Слову. Однак це все може звучати для нас, людей "нового"
світу, світу електроніки, науки, технічного поступу, абстрактним образом. Як то
віддати життя за Слово-Бога, якого не бачиш? Віддати життя реально, просто
вмерти, а не ідеово тільки про це роздумуючи. Папа Франциск у енцикліці "Світло Віри -
Лумен Фідеї" так пише про Бога-Слово, в якого повірив Авраам, Апостоли Петро і Павло і повірили також ми, а саме: "тим що має зробити Авраам, є віддати
себе Слову. Віра розуміє, що слово, це річ короткотривала і миттєва, однак коли
висказане через вірного Бога, стається річчю найбільш певною і непорушною нічим
і ніким." (ЛФ 10). У
тому контексті, міцно звучить оцей діалог між Ісусом Христом - Богом і
Апостолом Петром - людиною, "Ти
Христос, Син Бога Живого. У відповідь Ісус сказав до нього: щасливий ти,
Симоне, сину Йони (...) що ти Петро-Скеля, і на цій скелі збудую мою
Церкву" (Мт 16, 17-18).
Церква побудована на Петрові є найповнішою і
найпростішою дорогою, яка веде до спасіння, до відпочинку в радості Господа.
Ця свідомість завжди була присутня у нашому народі, ця свідомість повноти
спасіння у єдності з Апостольським Престолом привела до жертви життя багатьох
синів і дочок нашого народу. В перших рядах мучеників за вірність єдности Церкви
стоять також наші Перемиські Мученики, Йосафат Коциловський, якого мощі минулої
неділі спочили в нашому Соборі, і Григорій Лакота, який чекає щоб повернутися
до свого дому - Перемишля. Головним поштовхом до вірності, аж по смерть для
людини, є сам Христос, правдиве життя, яке триває навіть як наше земське тіло
вмирає. Своєю силою Бог нищить всякий страх, який може бути причиною втрати єдности і привести до невірства. Однак, щоб це зрозуміти і не боятися, потрібно
сповнити одну умовину, а саме ВІРИТИ БОЖОМУ СЛОВУ!!! Бо тільки віра, дає змогу
поступати в перед. Віра, яка не розвивається вмирає, натомість "віра,- як пише папа Франциск - бачить
в такій мірі, в якій посувається до переду, в якій входить в простір відкритий
Божим Словом" (ЛФ 9). Цей простір показує нам сьогодні другий з
Апостолів, Павло, який саме Божим Словом відкривав не одні двері домів, запалив
не одне людське серце для Бога. А все це завдяки БОЖОЇ БЛАГОДАТІ, яка випливає з БОЖОГО СЛОВА і була
вона завжди з ним. Це вона підкріпляє його в труднощах, це вона наповняє глибоким
переконанням Божої справи, яку здійснює апостол своїм життям. Ця Божа благодать
наповняє радістю, коли досвідчує особливої присутности Бога, як сам каже "чи то було в тілі, чи без тіла не
знаю, Бог знає(...) був узятий у рай і чув слова несказані, які годі людині
вимовити" (2 Кор. 12, 2-4).
Дорогі брати і сестри
Ми всі тут зібрані, охрещені Христовим Хрещенням, тим самим, яке довершив
св. Володимир на березі Дніпра - в одній, Святій, Соборній і Апостольській Церкві.
Ми увірували в це саме Слово Бога, в яке увірував Апостол Петро і Павло. Ми
постійно запрошені Богом, щоб відкривати себе на нове життя, вийти поза свої
особисті прагнення і потреби. Прикличу ще раз слова папи Франциска, який вказує
про що потрібно пам'ятати, коли є ми на шляху віри і не є це тільки пам`ять про минуле, яке
відбулося, а саме: "Пам'ять, буде
пам'яттю про обітницю, не закривається тільки в минулому, але стається здібною
відкритись на майбутнє, розсвітлити дорогу, якою ідемо. Видно в тому, що віра,
як пам'ять про майбутнє, memoria futuri, є стисло пов'язана з надією"
(ЛФ 9). Тому потрібно нам завжди відповідати на питання поставлене Ісусом Христом: На вашу ж думку, хто я? (Мт 16, 13). Ким
для мене є Ісус Христос? Чи це є Бог, який дає життя, чи обов'язок, який пригнічує
і обмежує мою свободу? Чи є це Бог всемогучий, який є в силі здійснити все, що
є потрібне для мого спасіння, чи є це не до кінця знаний чарівник, який сповняє
або не сповняє забажанки людини? Хто для мене є Ісус Христос? Кожний з нас може
мати свою відповідь, це не погано
мати різні бачення. Однак незмінною правдою є факт, і він мусить існувати між
тима всіма відповіддями, що
ІСУС ХРИСТОС Є СИНОМ БОГА ЖИВОГО!!!
є тим одиноким
ЖИТТЄДАВЦЕМ, є Одинокою нашою надією. І тільки вдаючись до Нього у особисті
зустрічі, на молитві, беручи участь у таїнственному житті - Хрещенні, Миропомазанні, Євхаристії, Покаяння, Подружжя, Священстві, Єлеопомазанні, у цій особисті зустрічі читаючи Його-Бога, Ісуса
Христа Слово - Євангелію, є ми в силі прямувати доброю дорогою життя, яка
заведе нас до Життя. Тому скористаймо вже сьогодні з цього запрошення, яке
керує до нас Ісус Христос, відповідаючи Йому, на поставлене питання:
ТИ Є ХРИСТОС, СИН БОГА ЖИВОГО.
ТОБІ Я ВІРЮ, З ТОБОЮ ХОЧУ ЖИТИ, У СВІТЛІ ТВОГО СЛОВА ХОЧУ І БУДУ ПІДІЙМАТИ
РІШЕННЯ В МОЄМУ ЖИТТІ. ТИ МІЙ БОГ І ГОСПОДЬ, НА ТОБІ МІЙ ХРИСТЕ І ТВОЇЙ ЦЕРКВІ
ЗБУДУЮ МОЄ ЖИТТЯ, ЩОБ СВІТИЛО ВОНО ЯСНІСТЮ ТВОЄЇ БЛАГОДАТІ ДЛЯ МЕНЕ І ДЛЯ ТИХ
ЯКІ ПОРУЧ МЕНЕ.
Амінь.
Слава Ісусу Христу.
Brak komentarzy:
Prześlij komentarz