Homilia wygłoszona we Wtorek Wielkanocny

Homilia, którą wygłosiłem w trzeci dzień Świąt Wielkanocnych w Archikatedrze św. Jana Chrzciciela i w Brylińcach.

Христос Воскрес!!!

Вже третій день коли радісно звучать слова про Христове Воскресіння. По сорока днях змагань за святість, добро, очищення. Між нами стає Воскреслий Христос, який у кожному доброму ділі Великого Посту наближав нас до тих радісних днів ПАСХИ.

Дорогі брати і сестри, не один раз чули ми про цю велику радісну тайну Христового Воскресіння. Сьогодні черговий раз чуємо про учнів, які мандрують до села Емаус, але сьогодні ми є в іншіих обставинах, як минулого року. Маємо інші виклики, сподівання, ніби та сама ріка, те саме життя, але інша вода, інше звучить це слово про учнів в дорозі, які зустрічають Ісуса Христа. Зустріч цікава у своєму змісті, але також і у діях, які роблять учні після неї.

«Очі їм заступило, і вони Його не пізнали.» Конечно людині потрібно відкрити очі, щоби побачити Христа. Потрібно стягнути з очей це що не дозволяє мені зустрітися з Господом. В першу чергу смуток. Христос питає учнів «що то за розмова що, ви ведете між собою повні смутку?» Скількі то розмов наших наповнених жалем, несповненими амбіцями, наріканням у яких не ма ані одного речення радости.

«А ми сподівались, що Він той, хто має визволити Ізраіля» - Людські сподівання, людська точка зору, а не Божа. Часто хочемо щоби Господь зробив щось для нас так як ми хочемо, за нашим проектом, нашим думання. Тим самим творимо собі Бога на свій образ і подобу, забуваючи що є зовсім на відворот. Це ми зістали сотворені на «образ і подобу Божу». То нам потрібно сповняти Його волю і допасуватися до Нього. «Будьте святі так як Отець ваш у небі є святий» навчає Ісус Христос.

«О не розумні і повільні серцем, щоб повірити всьому, що пророки були сповістили.» З дистансом підходимо до євангелії, навчання церкви – бо воно не модне, застаріле, а по суті то і пощо це все? Людина, яка вірить в Христа, яка вірить в Бога, має шукати Його присутности у світі. Відчитувати знакі в яких є присутній Бог, а особливо добачати Його у другій людині.

ПЕРЕМІНА

«Чи не горіло серце в нас у грудях, він промовляв до на у дорозі, та виясьнював нам Пиьма» - слухають уважно; - переживають у собі це що чують, тобто роздумують.

«Взяв хліб, благословив і переломив його і дав їм. Тоді відкрилися в них очі і вони Його пізнали» Євхаристя – то є тайна яка відкриває очі на Бога і дозволяє пізнати Бога, пізнати Христа. Це пізнання є своєрідним для кожного з нас. Кожний з нас має свою дорогу до Бога і Бог веде так, щоб дійшли ми до Нього. Але всі ми зустрічаємось на Євхаристії, бо є це ЗНАК ПІЗНАННЯ БОГА для всіх нас, той самий і не змінний. Хоча різні дороги, то покріплення і мета одна – ЄВХАРИСТЯ – ЖИВИЙ ПРОСЛАВЛЕНИЙ ВОСКРЕСЛИЙ ХРИСТОС.

Приймання Євхаристії конечно мусить вести до переміни і «розпалення віри», як в учнів з Емус. Подивімся, що вони зробили, коли пізнали Христа у ломанні хліба- «Негайно рушили і вернулися в Єрусалим ... і розповіли те що сталося в дорозі і як вони розпізнали Ісуса на ламанні хліб». І тому в нашій церкві приймаємо причастя на стоячи. Постава стояча показує готовість до діяння, до праці. Бо Євхаристя це прославлений Воскреслий Христос, про якого негайно треба розповісти, Христос якого треба занести до хати, до школи, на студя і до кожного місця на землі. Воскреслим треба жити кожного дня.

Дорогі братя і сестри, але є одна умова – в ВОСКРЕСІННЯ ТРЕБА ПОВІРИТИ.

Чи вірите в Воскресіння Ісуса Христа????

ХРИСТОС ВОСКРЕС!!!

WESNJANKY W BRYLIŃCACH

W Brylińcach w trzeci dziń świąt sprawowałem Boską Liturgię, a po Liturgii, mieszkanki wsi jak co roku dały się na mówić śpiewanie wesnjanok. W Przemyślu w poniedziałek, a w Brylińcach we worek brzmiały starodawne pieśni.

WESNJANKY

Zapraszam do wysłuchania wesnjanek, które dzisiaj dzieci śpiewały na placu przy Archikatedrze św. Jana Chrzciciela w Przemyślu.












Jide żelman

Bzenczyczok Brenczyczok

NOWY NUMER Перемиські Архиєпархіяльні Відомості, Рік VІ. Ч. 7. 2008

Na początku kwietnia bieżącego roku ukazał się kolejny numer rocznika "Перемиські Архиєпархіяльні Відомості, Рік VІ. Ч. 7. 2008".
Publikacja liczy 370 stron, miękka oprawa.

Tradycyjnie, jak w poprzednich latach, w Wiadomościach umieszczono Dokumenty Stolicy Apostolskie, Dokumenty Arcybiskupa Większego, Dokumenty hierarchów UKGK w Polsce.

Ważnym miejscem w proponowanej książce zajmują IV rozdział publikacji - KRONIKA- która w komplementarny sposób prezentuje wydarzenia, zmiany personalne, święcenia, wydarzanie z udziałem Abpa Jana Martyniaka, z minionego roku.

Nowością tegorocznego numeru w tym rozdziale są sprawozdania z działalności komisji, które działają w Archidiecezji Przemysko Warszawskiej. (IV. Kronika, 6. Діяльність інституцій та комісій - 174). W numerze przeczytamy sprawozdanie z działalności komisji Ekumenicznej(ks. dn Piotr Siwicki), Sprawozdanie z działalności duszpasterstwa więziennego Archidiecezji Przemysko-Warszawskiej (ks. Jarosław Storoniak i ks. Paweł Potoczny), Sprawozdanie Komisji Katechetycznej (ks. Jan Hałuszka), Sprawozdanie z działalności Instytutu Regenckiego (Jarosław Wujcik), „Błahowist”– miesięcznik Ukraińskiej Cerkwi Greckokatolickiej w Polsce (Bohdan tchórz).

W porównaniu do wydania z poprzedniego roku, dodano nowy dział zatytułowany Наш архів (Nasze Archiwum). W tym dziale publikujemy wypowiedzi, prace, artykuły, które były publikowane, ale są mało znane. W tegorocznym numerze proponujemy dwa artykuły. Pierwszy z nich to: 1. Блаженний Григорій Лакота, На грані між життям і смертю. Найновіші досліди над вічною загадкою природи, a drugi: о. Борис. І. Балик, ЧСВВ, Церковні братства в Перемишлі за владицтва Інокентія Винницького.

Książkę można nabyć w Kurii Archidiecezji Przemysko Warszawskiej, albo wysyłając zamówienie na adres: pawel.potoczny@cerkiew.net Cena jednego egzemplarza 20 zł + koszty wysyłki.

Офіційна частина

І. Документи Апостольської Столиці
1. Послання Святішого Отця Венедикта XVI на Великий Піст 2008 року - 7
2. Повідомлення про заснування архиєп. екзархату у Луцьку і призначення о. Йосафата Олега Говеру Екзархом - 11
3. Повідомлення про призначення прот. Тараса Сеньківа, Єпископом-помічником Стрийської єпархії - 12

Конгрегація Науки Віри
1. Odpowiedzi na wątpliwości odnośnie do ważności chrztu - 14
2. Доктринальні зауваги щодо деяких аспектів євангелізації - 15
Конгрегація Східних Церков
Преосв. Антоніо Марія Вельо, Пасторальні положення для мігрантів-католиків Східних Церков - 29

ІІ. Документи Верховного Архиєпископа
1. Декрет про проголошення Партикулярного Права УГКЦ - 41
Канони проекту партикулярного права УГКЦ - 42
2. Послання Блаженнішого Любомира на Різдво 2008 року - 69
3. Звернення Верховного Архиєпископа з нагоди Дня мігранта - 72
4. Звернення Верховного Архиєпископа з нагоди празника Христового Воскресіння -75
5. Постанови Патріаршого Синоду Єпископів УГКЦ - 78
6. Осторога - 85

ІІІ. Документи ієрархії УГКЦ у Польщі
1. Різдвяне привітання Владик УГКЦ у Польщі - 89
2. Різдвяне привітання Митрополита Кир Івана (Мартиняка) - 95
3. Повчання Митрополита Кир Івана (Мартиняка) на Різдво Христове (польською мовою)- 96
4. Проповідь Митрополита Кир Івана (Мартиняка) на Свято Богоявлення 2008 р. - 100
5. Звернення Архиєпископа Кир Івана (Мартиняка) до Архиєпископа Славоя Лєшка Ґлудзя - 103
6. Звернення Владик УГКЦ у Польщі до Головного редактора варшавського тижневика «Наше слово» - 105
7. Лист Єпископа Кир Володимира (Ющака) до Єпископа Тадеуша Пікуса - 108
8. Ставлення УГКЦ у Польщі, щодо питання власності церковних будинків - 110
9. Великоднє послання Владик УГКЦ у Польщі - 115
10. Проповідь Митрополита Кир Івана (Мартиняка) на Ювілей 25-ліття священства Владики Кир Володимира (Ющака), ЧСВВ - 120
11. Послання ієрархів УГКЦ в Польщі на Різдво Христове 2008 р.Б. - 125

ІV. Хроніка
1. Декрети і призначення - 133
2. Свячення - 135
3. Хронологія подій з участю митр. Івана Мартиняка - 136
4. Відзначення й грамоти - 170
5. Відійшли від нас - 171
6. Діяльність інституцій та комісій - 174
7. Різне -198

Статті та рецензії

1. о. Ярослав Москалик, Християнське розуміння Нової Людини - 217
2. о. Андрій Танасійчук, Деякі аспекти Східного Канонічного Права у відношенні до Інститутів богопосвяченого життя - 232
3. Rostyslav Harbuzyuk, Eucharystia według kanonów Katolickich Kościołów Wschodnich i postanowień współczesnych Synodów Ukraińskiego Kościoła Greckokatolickiego - 248
4. о. Євген Попович, Юридичний і фактичний стан Української Греко-Католицької Церкви у світлі статей Конкордату Республіки Польща з Апостольським Престолом з 1925 р. - 268
5. Володимир Пилипович, Статут церковного братства села Гломча із 1677 р. - 300
6. Богдан Білий, Визначні миряни поховані на Комунальному головному цвинтарі при вул. Словацького у Перемишлі - 320
7. о. Павло Поточний, Свята Гора З’явління – історія побудови церкви - 330
8. Ярослав Грицковян, рецензія на книжку: Іван Біланич, Еволюція Української Православної Церкви 1917-1942 роках: автономія чи автокефалія. Львів 2004. - 333
9. ks. Jarosław Storoniak, recenzja na zbiór prac: Duszpasterstwo więzienne Kościoła Greckokatolickiego w Polsce. Krasnystaw 2006. - 336
10. Григорій Стех, рецензія на книгу: Igor Hałagida, „Szpieg Watykanu”. Kapłan greckokatolicki ks. Bazyli Hrynyk (1896-1977). Warszawa 2008. - 340
11. Наталія Сиротинська, рецензія на платівку: Воскликніте Господеві вся земля. Український чоловічий хор Журавлі. Диригент: Ярослав Вуйцік. ZUwP 002. - 343

Наш архів

1. Блаженний Григорій Лакота, На грані між життям і смертю. Найновіші досліди над вічною загадкою природи - 349
2. о. Борис. І. Балик, ЧСВВ, Церковні братства в Перемишлі за владицтва Інокентія Винницького - 353

Редакційна колегія:
о. д-р Євген Попович, головний редактор,
о. Богдан Степан, о. Павло Поточний, Богдан Білий, Володимир Пилипович, члени редакції

Видавець: Wydawnictwo Archidiecezji Przemysko-Warszawskiej
37-700 Przemyśl, ul. Basztowa 13, tel. (016) 768-78-68
Internet: www.cerkiew.net.

На обкладинці: Пелікан, що власною кров’ю напуває своїх дітей, – деталь престолу Блаженного Йосафата Коциловського. Художник Андрій Коверко (Львів 1936). Фото о. Павло Поточний

ЛІТУРГІЯ ВЕЛИКОГО ТИЖНЯ В АРХИКАТЕДРАЛЬНОМУ СОБОРІ СВ. ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ

Літургія Великого тижня, має характер посний та є спрямована на переживання Страстей Христових. У перші три дні Великого тижня служимо Літургію Преждеосвячених Дарів. У Великий четвер на Вечірні з Літургією Василія Великого, Митрополит освячує «миро», яке відтак передаємо до всіх наших парафій. Це миро вживається до уділювання Святої Тайни Миропомазання. В четвер вечером служимо Утреню Страстей Христових, на якій читаємо 12 Страсних Євангелії. У Велику п’ятницю зберігаємо строгий піст, та приходимо на Вечірню з винесенням плащаниці. Опісля адоруємо плащаницю та служимо біля неї Єрусалимську Утреню. У Велику суботу після Вечірні з Літургією Василія Великого, освячуємо на прицерковній площі паски. У Велику суботу, цілий день молимося та проводимо адорацію при Божому гробі. Собор залишається відкритим до години 22.00.

http://sobor.cerkiew.net

Linia bożka

2009-03-16
Linia bożka
Franciszek Kucharczak

Myśl wyrachowana: Ludzie modlą się do bożków, a Boga winią za niewysłuchanie.
Dwuletni syn moich krewniaków dorwał się kiedyś do telefonu, wystukał przypadkowy zbiór cyfr i „przeprowadził rozmowę”.
– Z kim rozmawiałeś? – zapytała mama, gdy mały odłożył słuchawkę.
– Z babcią.
– I co ci powiedziała?
– Nie ma takiego numelu.

Podobną „rozmowę” przeprowadzają teraz Holendrzy. Jak doniósł serwis TVP Info, ogromnie popularna okazała się tam inicjatywa artysty, który uruchomił „linię do Boga”. Kto wybierze określony numer, usłyszy: „To linia Boga. W tej chwili nie może on odebrać telefonu, ale zostaw wiadomość lub zadzwoń później i być może zostaniesz wysłuchany”. Jakie to symboliczne. Obywatele społeczeństw, które przestały słuchać Boga, każą teraz Bogu słuchać siebie. Ale Bóg nie odezwie się z tamtej strony kabla, bo On nie ma zwyczaju występować w roli, w której Go ludzie łaskawie obsadzą. Taki „numel” testował już niejaki dziad, który gadał do obrazu, lecz ten do niego ani razu. Owszem, na taką „linię Boga” można się wygadać jak penitent do pustego konfesjonału. Ale w takim konfesjonale nie otrzyma się rozgrzeszenia. Tam się ciężaru duszy z siebie nie zrzuci. Zresztą nie o to rozmówcom „linii Boga” chodzi. Dziś ludzie nie myślą wyznawać grzechów. Nie chcą żałować – chcą się wyżalić. Na wszystko i wszystkich, tylko nie na siebie. Nie chcą powiedzieć „źle zrobiłem” – chcą zło w sobie zaakceptować. Pragną się z nim dobrze poczuć.

To jest właśnie przyczyna rzekomego milczenia Boga. Nic dziwnego, że ludzie, którzy dyktują Bogu, co ma im powiedzieć, w końcu dochodzą do wniosku, że Bóg nie ma człowiekowi nic do powiedzenia. Że zimny, że obojętny i że go nie ma. Wniosek to słuszny, bo istotnie, takiego boga nie ma. To jest, jak mówi psalmista, „dzieło rąk ludzkich”. Ludzkie bożki „mają usta, ale nie mówią, mają oczy, ale nie widzą. Mają uszy, ale nie słyszą; i nie ma oddechu w ich ustach”. A przecież nie o uszy ludzie wyją, tylko o wysłuchanie. Nie o oczy, tylko o spojrzenie. Fałszywy bóg tego nie potrafi, musi więc wyznawców rozczarować. Słyszałem taki dowcip: Idą dwa koty przez pustynię. Nagle jeden mówi: „Wiesz, ja tej kuwety nie ogarniam”.

Raczej głupio jest traktować rzeczywistości boskie tak, jak kot traktuje kuwetę. Gdybyśmy je potrafili ogarnąć, nie byłyby boskie. One z natury przerastają nasze możliwości pojmowania. Dlatego Bóg objawił nam to, co konieczne do zbawienia. Co do reszty – musimy zaufać. Jeśli nie widzimy uszu Boga, to nie znaczy, że nas nie słyszy. Jeśli nie widzimy Jego ust, to nie znaczy, że do nas nie mówi. Mówi – i to bardzo wyraź-nie, głośno i dobitnie. Tylko że On nie czeka na żaden telefon od nas. To On sam bezustannie dzwoni. Ale co ma zrobić, gdy ktoś wybiera inną linię?

Визнання Міжнародної Католицької Комісії В’язничного Душпастирства для капеланів УГКЦ

При нагоді – навчального збору в’язничних капеланів Української Греко-Католицької Церкви «Душпастирська психологія в’язничного служіння», що проходить у Реколекційному центрі Львівської Архиєпархії (Львів-Брюховичі) 31 березня 2009 року десятеро представників служіння, більшість з яких здійснюють опіку в тюрмах понад 10 років, отримали визнання від Міжнародної Католицької Комісії В’язничного Душпастирства (ICCPPC). Серед них:

1) ієромонах о. Віталій (Котик), ЧНІ, Київська Архиєпархія, – за ревне душпастирське служіння у в’язницях різних категорій;

2) о. Ігор Цар, Львівська Архиєпархія, – за ревне душпастирське служіння у виправній колонії суворого режиму та жертовну допомогу хворим в’язням і тим, що у потребі;

3) о. Василь Гром, Самбірсько-Дрогобицька Єпархія, – за ревне душпастирське служіння у виправній колонії та жертовну допомогу хворим в’язням і тим, що у потребі;

4) о. Михайло Бугай, Тернопільсько-Зборівська Єпархія, – за ревне душпастирське служіння у виховній колонії для неповнолітніх та харитативний супровід засуджених;

5) о. Іван Жук, Івано-Франківська Єпархія, – за ревне душпастирське служіння у слідчому ізоляторі та жертовну допомогу хворим в’язням і тим, що у потребі;

6) о. Павло Менлі Бучацька Єпархія, – за ревне душпастирське служіння у виправній колонії суворого режиму та жертовну допомогу хворим в’язням і тим, що у потребі;

7) о. Василь Пантелюк Донецько-Харківська Екзархів, – за ревне душпастирське служіння у виправній колонії суворого режиму та жертовну допомогу хворим в’язням і тим, що у потребі;

8) о. Ярослав Стороняк, Перемисько-Варшавська Митрополія, – за ревне душпастирське служіння та сприяння віродженню в’язничного душпастирства УГКЦ у Польщі;

9) о. Ігор Онишкевич – за понад 15 літнє провадження Служби милосердя для ув’язнених жінок та харитативний супровід їх та їхніх родин;

10) пані Марта Бліхар – за понад 15 літнє провадження Служби листування з ув’язненими жінками та харитативний супровід їх та їхніх родин.

Тим священикам, що присутні на зборах, вручив нагороди преосвященніший Михаїл (Колтун), єпископ Сокальсько-Жовквівський, керівник Відділу УГКЦ у справах Душпастирства у силових структурах, побажавши душпастирям надалі сповнювати материнську опіку Церкви над тими її дітьми, що опинилися в ув’язненні.

диякон Костянтин Пантелей
референт в'язничного служіння УГКЦ

REKOLEKCJE WIELKOPOSTNE W ARCHIKATEDRZE ŚW. JANA CHRZCICIELA W PRZEMYŚLU

W dniu dzisiejszym rozpoczęły się rekolekcje wielkopostne w Archikatedralnej parafii św. Jana Chrzciciela w Przemyślu. Nauki rekolekcyjne głosi ks. protoijerej Jan Łajkisz, dziekan dekanatu olsztyńskiego. Wieczorem o godzinie 18.45 młodzież naszej parafii zebrała się w auli przy ul. Basztowej, gdzie ks. Jan w nauce skierowanej do młodzieży, podkreślił znaczenia umiejscowienia Boga w wyborach młodego człowieka. To Bóg, który stworzył odpowiedni porządek świata. Bóg jest tym dla każdego z nas, kim człowiek nigdy się nie stanie i Boga nie zastąpi - mówił ks. Jan.

Na zakończenie spotkania, młodzież wraz z ks. Janem Łajkiszem, ks. proboszczem Eugeniuszem Popowiczem i ks. Pawłem Potocznym udali się pod pomnik Sługi Bożego Jana Pawła II aby w dniu 4 rocznicy od dnia śmierci oddać hołd wielkiemu człowiekowi modlitwy. Wszyscy wspólnie zaśpiewali modlitwę Jezusową i zapalili świece.

o. Pawło

Rekolekcje w Zielonej Górze i Łagiewniki

W dniach 26-29 marca głosiłem rekolekcje wielkopostne w parafii Zielona Góra i Nowogród. Niesamowity czas. Jestem pod wrażeniem Zielonogórskiej wspólnoty, ich zaangażowania w życie liturgiczne, modlitewne. Wielkie wrażenie zrobiła na mnie modlitwa wiernych w czasie Liturgii Uprzednio Poświęconych Darów. Każdy z uczestników miał w ręku tekst i jak potrafił włączał się w modlitwę i śpiew. Gratulacje dla parafian i o. Juliana, któremu dziękuję za zaproszenie.

Jadąc do Zielonej Góry, zahaczyłem również o Legnicę, odwiedzając znajomych duszpasterzy, a w drodze powrotnej o Wrocław (w tym samym celu).

Tak się składa, że i Łagiewniki są niedaleko od głównej drogi do Przemyśla. Więc wstąpiłem na krótką modlitwę, prosząc Boga o Miłosierdzie dla siebie i tych, których mi powierzono. Coraz piękniejszego wyglądu nabiera kaplica Wszystkich Świętych Ukraińskiego Narodu (Łagiewniki). Była także okazja porozmawiać z wykonawcą fresków. Tak więc prace postępują.

I tak po trudnej drodze z Krakowa do Przemyśla dotarłem do domu, aby jutro rozpocząć czas Świętej Odnowy w swojej parafii.